663 КОН’ЮНКТУРА ВІТЧИЗНЯНОЇ ЕКОНОМІКИ.
Агентство Промышленных Новостей
мясо и молоко
cайт объединенного портала пищепрома Украины  
мясо и молоко
мясо и молоко
мясо и молоко экспресс-диагностика рынка мясо и молоко маркетинг рынка мясо и молоко реклама мясо и молоко партнерам мясо и молоко ВХОД ДЛЯ КЛИЕНТОВ  
мясо и молокомясо и молокомясо и молокомясо и молокомясо и молоко
мясо и молоко
мясо и молоко мясо и молоко мясо и молоко
мясо и молоко
мясо и молоко
мясо и молоко
мясо и молоко
мясо и молоко
мясо и молоко
мясо и молоко
мясо и молоко
мясо и молоко

Ресурсы портала
АПН (РУС)
AIN (ENG)
UKRFOOD
Сахар Украины
Спирт Украины
Вина Украины
Масло Украины
Укркондитер
Пиво Украины
ПРОД.ua
Табак Украины
2007-07-12КОН’ЮНКТУРА ВІТЧИЗНЯНОЇ ЕКОНОМІКИ
КОН’ЮНКТУРА ВІТЧИЗНЯНОЇ ЕКОНОМІКИ.

КОН’ЮНКТУРА ВІТЧИЗНЯНОЇ ЕКОНОМІКИ.

Під кон’юнктурою економіки слід розуміти умови, які створюються для вітчизняних товаровиробників при виробництві і збуті продукції. Вони можуть бути більш і менш сприятливими залежно від комплексу внутрішніх і зовнішніх факторів. У цілому чинники кон’юнктури економіки прийнято поділяти на дві великі групи: фактори кон’юнктури попиту і фактори кон’юнктури пропозиції.

Попит на вітчизняну продукцію на внутрішньому і зовнішньому ринках визначає рівень і динаміку виробництва. Чим він більший на кінцеві та інвестиційні товари, тим кращі умови для виробництва і збуту продукції створюються для товаровиробників.

Різні види попиту по-різному впливають на пожвавлення виробничої діяльності. Найбільше значення має зовнішній попит, потім — внутрішній інвестиційний і на останньому місці — внутрішній споживчий. Лінійний коефіцієнт парної кореляції між промисловим виробництвом і зовнішнім попитом у 2004–2006 рр. дорівнював 0,82; між промисловим виробництвом і внутрішнім інвестиційним — 0,56; між промисловим виробництвом і внутрішнім споживчим — 0,10. Причиною незначного впливу внутрішнього споживчого попиту на промислове виробництво є невисока конкурентоспроможність вітчизняних товарів народного споживання на внутрішньому ринку. У 2004–2006 рр. попит населення на промислові товари задовольнявся в основному за рахунок імпорту.

Тут і далі за текстом показники розраховано автором на підставі даних статистичних бюлетенів Держкомстату України за 2003–2006 рр.

Загальну картину зміни попиту відображає інтегральний макропоказник кон’юнктури попиту (МКПО), який є зваженою сумою індикаторів зовнішнього, внутрішнього інвестиційного і внутрішнього споживчого попиту. В 2004–2006 рр. між МКПО й індексом промислового виробництва було зафіксовано достатньо тісний статистичний зв’язок. Зокрема, лінійний коефіцієнт парної кореляції між цими індикаторами дорівнював 0,83. У 29 випадках зростання (зменшення) величини МКПО викликало збільшення (зменшення) темпів промислового виробництва. В той час як у 6 випадках реакцією на зростання попиту було зменшення темпів промислового виробництва або, навпаки, промислове виробництво прискорювалось, незважаючи на відносне погіршення кон’юнктури попиту.

Найсприятливішою кон’юнктура попиту була в 2004 р.: у середньому щомісяця поліпшувалась на 35 пунктів. При цьому приріст промислового виробництва щомісяця (відносно аналогічного періоду 2003 р.) в середньому дорівнював 11%. Для порівняння: в 2005 р. щомісяця кон’юнктура попиту в середньому поліпшувалась на 7 пунктів, а приріст промислового виробництва становив 3%.

У 2006 р. динаміка кон’юнктури попиту зазнала певних змін. Якщо в січні–квітні вона залишалась приблизно на рівні 2005 р., то з травня почала помітно поліпшуватись: у травні — на 15 пунктів, у липні — на 24, у вересні — на 27 пунктів. Це викликало відповідне пожвавлення господарської діяльності: в травні–липні темпи зростання промислового виробництва порівняно з аналогічними місяцями 2005 р. були не нижче 10%. У четвертому кварталі 2006 р. кон’юнктура попиту також залишалась сприятливою.

Показники кон’юнктури пропозиції характеризують спроможність вітчизняних товаровиробників задовольнити попит. Це, насамперед, наявність ресурсів виробництва (сировини, основних фондів, робочої сили, кредитів тощо). Другим важливим аспектом є врахування чинників, які визначають конкурентоспроможність вітчизняної продукції (ціна ресурсів виробництва, якість робочої сили, використання передових технологій, обмінний курс гривні тощо). Важливу роль відіграє й інвестиційний клімат у країні, який включає регуляторні аспекти підприємницької діяльності.

Для оцінки динаміки кон’юнктури пропозиції в 2004–2006 рр. було використано три макропоказники: індекси доступності енергоресурсів, офіційного курсу гривні, реального кредитування. Їх вибір пов’язаний, із одного боку, з великою енергоємністю вітчизняної продукції, з іншого — зі значною залежністю вітчизняної економіки від зовнішніх ринків.

Перші два індекси характеризують зміну конкурентоспроможності вітчизняної продукції. Кількісно показник доступності енергоресурсів є оберненим до середньої ціни енергоресурсів (моторне пальне, електроенергія, газ тощо). Введення цього показника пов’язано з необхідністю уникнути від’ємності лінійного коефіцієнта парної кореляції, який використовується для побудови макропоказника кон’юнктури пропозиції. Девальвація гривні зменшує ціну вітчизняної продукції у конвертованій валюті, що створює сприятливі умови для експортерів.

Індекс реального кредитування характеризує динаміку обсягів кредитування економіки, а отже — доступність кредитів для підприємців. При цьому по аналогії з реальною зарплатою обсяги кредитування коригуються з урахуванням інфляції, що дає можливість оцінити купівельну спроможність кредиту.

Для загальної характеристики кон’юнктури пропозиції усі три індекси об’єднуються в інтегральний макропоказник кон’юнктури пропозиції (МКПР). При цьому кожен коригується залежно від його впливу на промислове виробництво. Зокрема, в 2004–2006 рр. найтісніший статистичний зв’язок було зафіксовано між промисловим виробництвом і офіційним курсом гривні (лінійний коефіцієнт парної кореляції дорівнював 0,77). Вплив вартості енергоносіїв і реального кредитування на промислове виробництво був менш вагомим (лінійні коефіцієнти парної кореляції становили відповідно 0,33 і 0,13).

Динаміка МКПР свідчить про те, що кон’юнктура пропозиції протягом 2004–2006 рр. мала тенденцію до погіршення: у 2004 р. — на 3 пункти, у 2005 р. — 6, у 2006 р. — на 1 пункт. Це відбувалось в основному внаслідок ревальвації гривні і подорожчання енергоносіїв. Офіційний курс гривні абсолютно падав щомісяця, починаючи з березня 2003 р. до серпня 2005 р., після чого стабілізувався. У відносному вимірі він також зменшувався протягом 2004–2006 рр., при цьому особливо інтенсивно — з травня 2005 р. по березень 2006 р. Ціни на енергоносії у 2004 р. зросли на 37%, у 2005 р. — на 20%, у 2006 р. — на 11%.

Позитивною тенденцією 2004–2006 рр. було збільшення реального кредитування суб’єктів господарювання, відповідно на 1%, 35% і 33%. Проте це не змогло переломити загальної тенденції погіршення кон’юнктури пропозиції для вітчизняної промисловості.

Загальний макропоказник кон’юнктури економіки об’єднує в собі макропоказники кон’юнктури попиту і пропозиції. Він будується за тією ж схемою, що і МКПО та МКПР, з урахуванням впливу кожного на промислове виробництво.

Розрахунки показали, що кон’юнктура економіки в 2004–2006 рр. у цілому зростала. При цьому темпи поліпшення були неоднаковими. Найбільш високі зафіксовано у першому кварталі 2004 р.: щомісяця піднімались на 25 пунктів. Потім спостерігались поступове зменшення приблизно до липня 2005 р. і стабілізація. Починаючи з травня 2006 р., протягом декількох місяців відбувається наступне прискорене поліпшення кон’юнктури.

Зіставляючи динаміку кон’юнктури попиту і пропозиції, можна зробити висновок, що визначальною для кон’юнктури економіки є перша. У 2004–2006 рр. вона компенсувала негативний вплив на промислове виробництво подорожчання енергоносіїв і ревальвації гривні. Тісний статистичний зв’язок між промисловим виробництвом і макропоказником кон’юнктури економіки дає можливість використати його для прогнозу динаміки промислового виробництва і ділової активності в 2007 р.

Із достатньо високим рівнем вірогідності можна передбачити, що у 2007 р. збережеться позитивна тенденція зростання промислового виробництва і ВВП. При цьому можливі два сценарії: зростання промислового виробництва з річним темпом приросту в межах 8–10% або 4–6%.

Найвірогіднішим нам видається перший, для якого є ряд підстав. Насамперед, загальний тренд розвитку кон’юнктури економіки в 2004–2006 рр. був позитивним. Не дивлячись на коливання темпів, кон’юнктура попиту і економіки в цілому постійно поліпшувалась. Крім того, з травня 2006 р. завдяки зростанню реального кредитування економіки почала поступово поліпшуватись кон’юнктура пропозиції.

По-друге, аналіз показав, що спад темпів поліпшення кон’юнктури відбувається поступово, без різких «обвалів». Тому навіть за погіршення кон’юнктури у першому півріччі поточного року позитивний тренд збережеться, оскільки наприкінці 2006 р. і на початку 2007 р. було зафіксовано великі прирости. У грудні 2006 р. кон’юнктура економіки поліпшилась на 9 пунктів, попиту — на 16 пунктів, промислове виробництво зросло на 12%, експорт товарів — на 17%. У січні 2007 р. промислове виробництво порівняно з аналогічним періодом минулого року зросло ще на 16%.

По-третє, крім макропоказників кон’юнктури, про можливість прискореного економічного зростання в 2007 р. свідчить ряд додаткових індикаторів. Зокрема, продаж на внутрішньому ринку легкових автомобілів. У деяких країнах (Бразилія, Південна Африка) цей показник використовується як випереджаючий індикатор пожвавлення господарської діяльності. Хоча невідомо, наскільки ефективно він «працює» в умовах України, однак у минулому році продаж автомобілів збільшився на 40%, а у поточному році прогнозується подальше зростання на 20–30%.

Для розвитку подій за оптимістичним сценарієм існує декілька загроз. По-перше, зростання цін на енергоносії, враховуючу велику енергоємність вітчизняного виробництва. По-друге, можлива інфляція, яка зменшить реальне кредитування і реальні капітальні інвестиції. По-третє, падіння зовнішнього попиту у зв’язку з можливим призупиненням темпів зростання в США, а відповідно і у світовій економіці.

Хоча проведений аналіз показав незначний статистичний зв’язок між вартістю енергоносіїв та темпами промислового виробництва, треба брати до уваги, що протягом 2004–2006 рр. це зростання відбувалось відносно невеликими темпами. У випадку різкого, шокового підвищення цін на енергоносії реакція промислового виробництва може бути зовсім іншою. Щодо першого півріччя 2007 р., то позитивним моментом є відносно тепла зима і відповідне накопичення запасів енергоносіїв, що зменшує напругу на енергоринках.

Серед галузей обробної промисловості найбільшими споживачами енергоносіїв, зокрема електроенергії і природного газу, є металургійне і хімічне виробництва. Особливо залежна від енергоносіїв хімічна галузь: дослідженнями встановлено тісний статистичний зв’язок між підвищенням цін на електроенергію і газ та скороченням хімічного виробництва. При цьому аналогічний зв’язок щодо металургії був значно слабшим.

Проведений аналіз дає підстави зробити певні рекомендації щодо економічної політики. По-перше, тісний статистичний зв’язок між курсом гривні і промисловим виробництвом вказує на доцільність помірної девальвації грошової одиниці. По-друге, відсутність такого зв’язку між реальним кредитуванням економіки і промисловим виробництвом свідчить про те, що кредити надходять переважно в інші сфери господарської діяльності (зокрема, у торгівлю). По-третє, відкритість вітчизняної економіки та її залежність від зовнішньої кон’юнктури залишаються значними, що потребує стимулювання внутрішнього попиту і розвитку внутрішнього ринку. Частка вітчизняного експорту у ВВП у 2003–2005 рр. коливалась у межах 54–61%, у той час як у Польщі вона не перевищувала 38%, а в Туреччині — 29%. На одиницю вітчизняного ВВП припадало 0,54 одиниці імпорту, а в Польщі та Туреччині відповідно — 0,38 і 0,33. Зростання конкурентоспроможності вітчизняних товарів кінцевого та інвестиційного призначення повинно підвищити стимулюючий вплив внутрішнього споживчого та інвестиційного попиту на промислове виробництво.

Володимир ОЛЕФІР

КОН’ЮНКТУРА ВІТЧИЗНЯНОЇ ЕКОНОМІКИ.
КОН’ЮНКТУРА ВІТЧИЗНЯНОЇ ЕКОНОМІКИ.
На ту же тему:
КОН’ЮНКТУРА ВІТЧИЗНЯНОЇ ЕКОНОМІКИ.